Ушаков вважає закиди на свою адресу необгрунтованими, але визнає, що наступного разу постарається оформити свої думки по-іншому, не використовуючи картинки з інтернету. "Форма подачі, на жаль, вийшла такою, якою вийшла. Мої вчинки часто викликають якісь трактування. Може бути, я занадто примхливий, може бути ще недостатньо зрілий політик, але я продовжу говорити те, що вважаю правильним", - сказав мер Риги.

За його словами, опублікувавши карикатуру, він хотів показати, що частина людей, які пережили висилку і голод, і досі живуть у бідності. "І в цьому не винна радянська влада. З допомогою карикатури я хотів сказати, що нам слід припинити дозволяти політикам говорити тільки про історію і прикривати цими розмовами свою бездіяльність в останні роки", - сказав Ніл Ушаков.

Як вже повідомлялося, Ушаков опублікував у соціальних мережах карикатуру з велосипедистом, який сам зламав колесо, але вимагає компенсацію в розмірі 185 млрд євро від Росії. Це сума, названа комісією з розрахунком шкоди, завданої радянської окупації Латвії.

На думку Ушакова, він не вважає правильним шукати в історії корені нинішніх проблем, а також витрачати гроші на вивчення збитку від подій минулого замість того, щоб вкладати їх у вирішення сьогоднішніх завдань, наприклад, медицину чи освіту.

Після цього депутат Європарламенту Інесе Вайдере направила листа генпрокурору Еріку Калнмейерсу з проханням дати оцінку думку мера Риги Нілу Ушакова про збитки від дій СРСР і притягнути його до відповідальності.

На мера Риги також заявили в поліцію через запис у твіттері. Ушаков опублікував картинку з велосипедистом, який сам зламав колесо, але вимагає компенсацію в розмірі 185 млрд. євро.

Пізніше Ушаков опублікував нову карикатуру. На картинці велосипедист, який сам собі вставляє палиці в колеса, зображений з головою Рути Паздере, голови комісії, яка оцінила збиток Латвії від СРСР 185 млрд євро.

У свою чергу дружина мера Риги Івета Страутиня-Ушакова опублікувала в Facebook пост на захист позиції Ушакова. За її словами, карикатури ніяк не пов'язані з відношенням до окупації, і закликала витрачати гроші "на майбутнє, на продуману податкову політику, економіку, а не на аналіз фактів з минулого на догоду швидкоплинним політичним цілям".