Перші повідомлення про можливий "путч" в контрольованому проросійськими сепаратистами Луганську почали надходити опівдні вівторка, 21 листопада. Тоді у Мережі з'явилося відео, на якому було видно, як озброєні люди у військовій формі заблокували будівлю так званого "міністерства внутрішніх справ" самопроголошеної "ЛНР". Вони не тільки мали на озброєнні бронетранспортер, але і були без розпізнавальних знаків.

І хоча з самого початку визначити походження загону не було можливості, вже до кінця дня на вулицях міста були озброєні представники всіх силових підрозділів сепаратистів, які перебували на той момент у Луганську, розповідає DW Андрій Діхтяренко, колишній луганчанин і журналіст проекту Радіо Свобода "Донбас.Реалії". За його словами, це була ланцюгова реакція — поява "зелених чоловічків" змусило всіх силовиків підготуватися до можливого нападу на контрольовані ними об'єкти. Рух по місту було обмежено, телебачення і зв'язок працювали з перебоями, розповідає Діхтяренко.

Корнет проти Теслярської

До майже відкритого силового протистояння в Луганську призвів конфлікт між лідерами місцевих проросійських сепаратистів — так званим "головою "ЛНР" Ігорем Теслярським і так званим "міністром внутрішніх справ "ЛНР" Ігорем Корнетом. І без того неприязні стосунки між ними загострилися, після того як Плотницький 20 листопада усунув Корнета від займаної посади. Однак останній забарикадувався в будівлі власного "міністерства". За даними "Нової газети", саме в цей час до Луганська прибули перші вантажівки так званої "Республіканської державної служби охорони" з сусідньої самопроголошеної "ДНР". А вже на наступний день біля будівлі, в якому засів Корнет, можна було спостерігати "зелених чоловічків".

21 листопада Корнет виступив із заявою, в якій він спростував свою відставку, стверджував, що ряд функціонерів "ЛНР", близьких до Теслярській, є причетними до діяльності українських спецслужб, а сам Плотницький інсценував "державний переворот" у 2016 році, щоб позбутися від своїх конкурентів. Сам лідер луганських сепаратистів заперечує звинувачення Корнета і називає ситуацію в Луганську "контрольованої".

Правда, вже до вечора того ж дня почали з'являтися повідомлення про те, що Плотницький остаточно втратив контроль над ситуацією, покинув Луганськ і втік у Росію. Про це спочатку повідомив у своєму Telegram-каналі один з проросійських сепаратистів Олександр Жучковський, а пізніше, з посиланням на свої джерела, — спікер українського МВС Андрій Шевченко. Але вже вранці 22 листопада на контрольованому проросійськими сепаратистами телеканалі "ДТРК ЛНР" з'явилося відео, в якому стверджується, що Плотницький залишається в Луганську і навіть провів робочу зустріч з виконуючими обов'язки міністрів МНС і МВС".

Російський інтерес

У Києві події в Луганську називають "розборками між російськими спецслужбами". З такою заявою перед журналістами під час засідання українського уряду 22 листопада виступив міністр закордонних справ Павло Клімкін. А за підсумками засідання військового кабінету адміністрації президента України прес-секретар Петра Порошенка повідомив про "незаконне перетинання російськими танками українського кордону в Краснодонському районі Луганської області".

Діхтяренко ж стверджує, що його джерела в Луганську повідомляють про наявність на вулицях міста російських кадрових військових, мета яких — стабилизровать ситуацію в місті. Оглядач німецького видання Bild Юліан Ріпці пише в Twitter про "підкилимну боротьбу" російських ФСБ і ГРУ за вплив на сході України і "вторгнення" російської армії і військ "ДНР" в Луганську область з метою позбутися від Плотницького.
Російське інформагентство "РБК", посилаючись на "джерела в оточенні (помічника президента РФ Владислава Суркова. — Ред.)" також повідомило про те, що Кремль у конфлікті двох сепаратистських лідерів став на бік Корнета, хоча, повідомляють журналісти, відставка Теслярській поки що не загрожує.

Тим не менш, начальник департаменту управління президента РФ по соціально-економічного співробітництва з країнами СНД Михайло Арутюнов спростував повідомлення "РБК", назвавши події в Луганську "внутрішньою справою ЛНР". Прес-секретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Кремль стежить за ситуацією і має розуміння, хто стоїть за "загостренням". Однак він відмовився коментувати події в Луганську, пославшись на відсутність більш детальної інформації.

Спостерігачі ОБСЄ зафіксували лише одну колону машин з військовими. Шість вантажівок, два бронетранспортери, одна зенітна установка і більше 20 цивільних автомобілів були помічені спочатку біля Дебальцеве Донецької області, а потім — за 15 кілометрів від Луганська.

Про можливе донецьке походження однієї з помічених в Луганську користувачами соціальних мереж колон військових повідомляє і фахівець з расследованями з відкритих джерел проекту Bellingcat Арік Толер. Однак, "заступник командувача оперативного командування "ДНР" Едуард Басурин також спростував причетність донецьких сепаратистів до будь-яких подій в сусідньому регіоні. "Все, що в Луганську, — я не знаю, що там відбувається, це інша територія", — заявив він у розмові з журналістом "РБК".

Цивільні на лінії вогню

За словами Діхтяренко, зараз ситуація в Луганську залишається дуже напруженою — на вулицях знаходиться велика кількість озброєних людей, які часто не мають знаків відзнаки, або ж вони у них вкрай умовні, начебто пов'язок білого кольору. Об'єкти, які вони охороняють, знаходяться посеред житлових масивів, каже журналіст.

Тому протистояння може перейти в гарячу фазу навіть випадково, із-за плутанини, а постраждати від цього можуть, насамперед, цивільні, попереджає Діхтяренко. "Місцеві жителі пишуть, що відчули себе в 2014 році, коли різні підрозділи воювали не тільки з українськими військовими, але і між собою", — додає журналіст.

Керівник військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський додає: внутрішній конфлікт між лідерами проросійських сепаратистів легко може призвести до погіршення ситуації на лінії розмежування. "Коли внутрішня обстановка залишається дестабілізуючою, консолідувати населення і відвернути його від конфлікту може звернення до тематики зовнішнього ворога", — говорить експерт. Тим більше, що саме звинуваченнями на адресу ряду прихильників Теслярської в роботі на українські спецслужби Корнет і пояснював свою відмову піти у відставку і перехід протистояння у силову фазу.