Як сказано на сайті президента України, Київ припускає, що найближчим часом Росія продовжить переслідувати мету "виснаження української економіки" і підриву стабільності в країні, спрямований на "знищення України і захоплення її території".

Досягатися це буде за допомогою "застосування військової сили", методами "гібридної війни" і шляхом "дестабілізації обстановки в балто-чорноморсько-каспійському регіоні", - наголошується в заяві Порошенко.

Крім того, у Києві побоюються нарощування Росією "військових угруповань поблизу державного кордону України" і на тимчасово окупованій українській території, а також розміщення на півострові Крим тактичної ядерної зброї".

Рада національної безпеки і оборони (РНБО) доручив кабінету міністрів забезпечити внесення законопроектів, спрямованих на якнайшвидшу реалізацію положень цієї концепції.

Поряд з концепцією безпеки Порошенко і затвердив нову стратегію кібербезпеки країни. В указі, зокрема, зазначається, що ця сфера стає "все більш вразливою для розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб".

При цьому підставою для подібної динаміки стає широка активність організацій, груп та осіб, прямо або побічно пов'язаних з РФ", - підкреслюється в документі.

Для захисту від недружнього сусіда Україна розраховує на допомогу НАТО. Хоча документ не говорить прямо про намір країни приєднатися до блоку, Україна має намір впровадити принципи і стандарти, прийняті в державах-членах НАТО.

Раніше президент України Петро Порошенко в інтерв'ю турецькому телеканалу TRT World заявив, що Київ поверне під свій контроль території і ДНР ЛНР протягом року. Він зазначив, що влада збирається повернути Донбас мирним шляхом.

Незважаючи на публічне прагнення гармонізувати свої стандарти до стандартів НАТО, мови про вступ України в цю організацію поки не йде: країна не готова до цього, заявив виконуючий обов'язки глави місії України при НАТО Єгор Божок. Таке рішення має бути прийнято на всеукраїнському референдумі, нагадав він.

Про неможливість входження України у військовий блок і до складу ЄС говорив кількома днями раніше і глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. За його словами, це можливо не раніше, ніж через 20-25 років.