На його думку, Росія не оцінила ризиків ситуації і залишає "поле бою", фактично визнавши обмеженість своїх ресурсів. Це, як відзначає політолог, не катастрофа, але важкий удар по престижу Кремля.

На питання, в чому причина рішення російського керівництва про виведення військ з Сирії, Костянтин фон Еггерт зазначив, що причин кілька. "Перша причина — економічна ситуація. Фінансово-економічна ситуація в Росії не поліпшується і змушує шукати джерела економії і концентруватися на внутрішніх проблемах, стабілізації ситуації", — перераховує він.

У цьому сенсі, за словами Еггерт, показові пов'язані з Росією події останніх днів.

"По-перше, це фактична блокування розміщення російських боргових зобов'язань європейськими та американськими інвестиційними банками.

По-друге, це нічний нараду в Кремлі, присвячене проблемам економіки. Мене ніхто не змусить повірити, що за північ люди збиралися обговорити фінансування криголамного флоту Росії або будівництво аеропорту в Ростові на Дону, про що нам повідомили через мас-медіа кремлівські джерела", — стверджує співрозмовник DELFI.

На думку оглядача, очевидно, що на цій нараді йшлося про критичну ситуацію в російській економіці, про те, що далі робити з фінансами і держбюджетом.

"І в третіх, днями глава держкорпорації "Ростех" Сергій Чемезов підтвердив, що державний оборонне замовлення буде скорочено на 10%. Останні роки, коли ми спостерігали спочатку збільшення, а потім стабілізацію військового бюджету Росії, такого не було", — додав він.

Причина номер два — недооцінка ризиків ситуації і спроба уникнути ескалації. За словами Еггерт, коли Росія починала операцію в Сирії, вона ставила перед собою три основні завдання.

"Це запобігання зміни режиму, яку, з точки зору Кремля, США здійснювали в Сирії руками своїх союзників. Створення порядку денного для російсько-американських відносин для нової адміністрації після січня 2017-го року. І демонстрація домашньому громадській думці, що Росія як і раніше сильна і без неї неможливо вирішити жодну світову проблему", — вважає експерт.

Однак очевидно, зазначає Еггерт, що ризики цього експромту не були до кінця прораховані. З початком російсько-турецького конфлікту і усвідомлення того, що радикальних та принципових змін у воєнно-політичній ситуації в Сирії добитися не вдасться без збільшення військової присутності Росії, все це призвело до більш тверезого аналізу ситуації в Кремлі.

"Я думаю, що це спроба уникнути можливої, неконтрольованої ескалації, до якої могло б призвести нехай і випадкове зіткнення між російським контингентом і турецькими збройними силами", — каже він.

Ще одним важливим елементом рішення російського керівництва про виведення військ з Сирії Костянтин фон Еггерт називає бажання відвернути увагу від російсько-українського конфлікту.

"Сьогодні стає ясним, що дії Росії в Сирії не призвели до принципової зміни позиції США і ЄС по Україні. Це змушує Кремль концентруватися на тому, що для нього значно важливіше. А Україна для нього значно важливіше Сирії", — вважає експерт.

"Виведення військ під акомпанемент припинення вогню і розмов про врегулювання дає можливість представити цей догляд російському суспільній думці як перемогу. Випаде такий шанс надалі, ми не знаємо. Зараз це можна зробити без особливого ризику втратити очки в очах російської громадської думки. У рік думських виборів ризикувати, наприклад, великими терактами проти Росії або раптовими втратами серед російських військовослужбовців в Сирії Кремль не міг собі дозволити", — підсумовує Еггерт.

Які позиції Росії після такого кроку?

У зв'язку з цим співрозмовник зазначив, що Близький Схід, з початку перших поставок радянської зброї режиму Насера в Єгипті залишався полем щодо безпечної геополітичної гри з США для СРСР, а потім і Росії.

"Мабуть, вперше, ми бачимо, що Москва залишає поле бою таким чином, фактично визнавши обмеженість своїх ресурсів. В якомусь сенсі ми можемо говорити про завершення цілої епохи радянської та пострадянської політики на Близькому Сході", — упевнений він.

"В цьому регіоні люблять і поважають тільки силу. Відхід з Сирії в той момент, коли далеко не зрозуміла ні доля припинення вогню, ні доля Асада (для якого, судячи з усього, рішення Кремля було сюрпризом) не може розцінюватися інакше, як визнання своєї слабкості і відмова від колишнього рівня впливу на ситуацію", — вважає Еггерт.

Для політолога очевидно, що тепер в столицях Близького Сходу зроблять висновок, що російська залученість в близькосхідний криза і російський інтерес в його результаті зовсім не такі, як передбачалося спочатку.

"Я б сказав, що це поразка, або, принаймні, визнання браку сил з боку Кремля. Це не катастрофа, але важкий удар по престижу Кремля, може бути, з часів Майдану, а може бути і важче", — зазначає співрозмовник.

На питання, як можуть розвиватися події далі, оскільки в Сирії все ж залишаються російські сили, Еггерт відповів: "Ми поки не знаємо, як піде цей виведення військ. Ми не знаємо, чи є це військовою хитрістю, яка буде прикривати ротацію російських сил, чи це дійсно скорочення".

"Це ми дізнаємося дуже скоро. Мені здається, що такі заяви не робляться для того, щоб потім сказати: вибачте, ми тут пожартували", — підвів підсумок оглядач в інтерв'ю для DELFI.