"Отримавши професійні рекомендації прокуратури і проконсультувавшись з директоратом виконання покарань, сьогодні я попросив генерального прокурора оскаржувати прийняте рішення", — заявив глава Мін'юсту Норвегії Андерс Анундсен.

У відомстві не згодні з тим, що стосовно Брейвіка була порушена стаття 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод — про заборону тортур і принижуючого гідність поводження.

"В апеляції держава висловить свою незгоду як з оцінкою свідчень окружним судом, так і з тим, як їм були застосовані норми права", — наголошується в заяві глави Мін'юсту. За законом апеляція в судовий орган вищестоящої інстанції повинна бути подана протягом одного місяця з моменту офіційного оприлюднення судового рішення.

Брейвік звинуватив уряд у порушенні двох пунктів Європейської конвенції про захист прав людини — про заборону "нелюдського або принизливого поводження чи покарання" та про право на особисте і сімейне життя" і "листування".

Минулого тижня суддя дійшла висновку, що умови утримання у в'язницях Мулу (неподалік від Осло) і Skien (в місті Skien), на які скаржився Брейвік, були "нелюдськими і принижуючими гідність", проте відмовилася визнати, що держава порушила право терориста на приватне життя.

Як говорилося у вердикті, опублікованому на сайті суду, "заборона на нелюдське і принижуюче гідність поводження є фундаментальною цінністю в демократичному суспільстві, в тому числі при поводженні з терористами та вбивцями".

Нагадаємо, що в березні, з'явившись до суду, Брейвік скинув руку в нацистському вітанні, як тільки з нього зняли наручники. Це була його перша поява на публіці з 2012 року, коли йому винесли вирок.

Андерс Берінг Брейвік 21 липня 2011 року здійснив подвійний теракт, який став найкривавішим в історії Норвегії. Спочатку він підірвав замінований автомобіль в урядовому кварталі Осло, убивши вісім осіб, а потім відправився в молодіжний табір правлячої партії AUF, де розстріляв ще 69 осіб, без опору здавшись поліції після її приїзду. Наймолодшій жертві було 14 років. Брейвік пояснив свої дії незгодою з політикою AUF в області імміграційного законодавства, що створює загрозу для корінних норвежців.

Суд визнав Брейвіка винним у подвійному теракті і засудив до максимальної міри покарання — 21 року тюремного ув'язнення з можливістю продовження на п'ять років необмежену кількість разів.